«Битва за місто» Володимир Чернишенко
Щорічно, 1 червня в Україні відзначається День захисту дітей. Та цього
буремного 2022 року він набув зовсім інших, особливих сенсів. Маленькі українці
та українки, які постраждали від війни, більше ніколи не зможуть почувати себе
абсолютно захищеними. Війна відібрала у них дитинство та змусила подорослішати
за лічені дні.
Наші кмітливі,
сонцесяйні дітлахи зіштовхнулися з непередбачуваним лихом, яке складно
викорінити з пам’яті назавжди. Проте, ми щиро віримо, що книжки, хоча б
частково, допоможуть їм пережити незгоди, що принесла з собою люта війна. Саме
тому, на знак підтримки дітей та їхніх батьків, ми хочемо викласти у вільний
доступ авторський вірш талановитого перекладача та справжнього майстра слова
Володимира Чернишенка. Прочитавши його поезію “Битва за місто”, у вас не
залишиться жодного сумніву, що перемога вже близько, а світло обов’язково
подолає темряву!
Команда АРТБУКС не
змогла стримати сліз, коли вперше прочитала цей твір. Ми одразу зрозуміли, що
маємо поділитися ним з вами та зробити повноцінну книжку. Не зволікаючи ні дня,
ми запропонували співпрацю талановитій українській ілюстраторці Тетяні
Копитовій, яка проілюструвала вже близько 50 книжок, більшість з яких для
Канади, США та країн Європи.
Впевнені, що в
поєднанні зворушливих рядків Володі Чернишенка та прекрасних ілюстрацій Тетяни
Копитової, ми отримаємо книжку, яка неодмінно припаде вам до душі. Зі свого
боку, обіцяємо зовсім скоро оголосити передзамовлення на книжку та зробити все
можливе і неможливе, аби надрукувати її до Дня Незалежності України!
Ану, хто знає цих
друзяк?
Це — будівельний
автопарк!
Вони роботи не бояться,
Довкола видно їхню
працю:
Кран ліхтарі вгорі
чіпляє,
Бульдозер рівно все
рівняє,
Бетонозмішувач пильнує
—
За ним доріжки бетонує.
Туди, де парк розбити
слід,
Привіз дерева Самоскид,
А Екскаватор садить їх!
Оце вже ми згадали
всіх…
Стривайте, є ще
помічниця.
Таку забути не
годиться!
Моторна й жвава ця
машинка,
Її всі кличуть
Тракторинка.
Куди не глянь — тут
їхнє місто:
Зелене, гарне, світле,
чисте…
Заклали парк, мости
звели
У гості кличуть
будь-коли!
Та й постаралися
нівроку:
Дороги рівні і
широкі,
Але… пішло усе не так,
Бо по дорозі їде… Танк!
А за рікою ген позаду
Рядком стоять ворожі
Гради!
І через парк новий
попер
Смердючий сірий Бетеер!
Тут Тракторинка в крик:
«Спинись!»
«Ану, малявка,
аткатісь!
Сєйчас я вас бєґом
спасу,
Мір прінєсу і всьо
снєсу!»
Щось гахнуло, почувся
свист —
На друзки розлетівся
міст!
Хитнуло стіни, а шибки
Порозлітались на
шматки…
Цього не стерпів дужий
Кран:
«Та ти, я бачу,
хуліган!».
А Танк… Він вистрілив
і… ух!
Наш кран здригнувся та
заглух…
«Аґонь!» — гарикнули
здаля,
Знов затрусилася земля.
Вогонь здійнявся, а за
ним
З будинків вихопився
дим…
Аж раптом… Що це? В
небесах
З’явився срібний
диво-птах!
«Вітаю! Мене Привид
звати,
Я прилетів вас
рятувати!»
Здійнявся Привид понад
Танком,
Жбурнув у злодія
болванку.
Бабах! Відпала башта
геть!
«Героям слава! Зайдам —
смерть!»
Стрільнули Гради, та
дарма —
Вже й близько Привида
нема!
І несподівано з-за
хмар
На Гради впав його
удар!
А Тракториночка гукає:
«Дивіться, Бетеер
тікає!».
Та не втече: женуться
слідом
Бульдозер вдвох із Самоскидом.
Нарешті ворога здолали!
Але… сирена! «У
підвали!
Сюди Ракета зла летить
—
Все місто вибухне за
мить!»
Глянь, балістичної
Ракети
У небі видно піруети.
Вона вже цілить зверху
вниз…
ХТОСЬ ЇЙ ЛЕТИТЬ
НАПЕРЕРІЗ!
Сяйнув крилом
сріблястий птах,
Лиш мить до зіткнення…
БАБАХ!!!
…
Розтанув дим, пилюка
сіла,
Затихло все. А місто —
ціле!
…
Ану, впізнали, хто це?
Так?
Авжеж, наш любий
автопарк!
Відбудували все
вони,
Не видно й сліду від війни.
Лише на площі серед
міста,
Де знову гарно, знову
чисто,
Де тихо так і мирно
так,
Стоїть із мармуру
літак.