Вони мали одружитися, але все пішло не за планом: квірне переосмислення легенди про короля Артура і його нащадків

Дебют Лекс Краучер у янґедалт-літературі залишає по собі легке, світле й ледь не солодке відчуття. Замкнена англійська принцеса Ґвендолін і нащадок легендарного короля Артура, його тезка, безтурботний розпусник Артур, заручені з дитинства, хоча терпіти одне одного не ладні. Після досягнення шлюбного віку Артур вирушає до Камелота, щоб провести там літо напередодні їхнього неминучого весілля.

Та все не задається від самого початку: Ґвен застає Артура за поцілунком із хлопцем, а хлопець зі щоденника принцеси дізнається про її давню закоханість у єдину лицарку королівства, Бріджит Леклер. Майбутнє подружжя вирішує замість зайвого ворогування покривати одне одного. Та все ж чим, крім сюжету, вам сподобається фентезійно-історичний ромком  «Ґвен і Арт не закохані» і хто такі Лекс Краучер?

Як ви вже здогадалися, «Ґвен і Арт не закохані» — переосмислення класичної легенди про часи після короля Артура. Причина, чому небінарні автори Лекс Краучер вирішили написати цю книжку, у бажанні ближче познайомитися з персонажами цієї легенди.

Авторки Лекс Краучер (вони/їх)

«Коли мені виповнилося 25, я зрозуміли, що постаті з історій — це не персонажі фільмів, а справжні люди, які жили в нашому світі. Я хотіли писати книжки, які оживляли б їх, робили б зрозуміли для інших. Хотіли, щоб вони розповідали історії про тих людей, про яких зазвичай не пишуть», — розповідають Лекс.

Між головними героями, Ґвен і Артуром, — неперевершена динаміка. Вони разом намагаються впоратися з політичним шлюбом, придворними інтригами та можливим заколотом, і на цьому тлі цікаво спостерігати, як вони поступово відкриваються одне одному, долають типові підліткові проблеми, наприклад, із самооцінкою. Також добре показані труднощі Бріджит, яку не сприймають серйозно інші лицарі, та сумніви Ґабріеля, брата Ґвендолін, щодо своєї долі як правителя.

Романтичні лінії між парами солодкі, але не нав’язливі, як це буває в підліткових романах. Є багато справді милих моментів, де Артур і Ґвен підтримують одне одного, переборюють свою взаємну неприязнь і стають союзниками.

Книжка має два варінти оформлення зрізу — прозорий та лімітований

Дружба у цій книзі важлива так само, як і романтика. Артур уже має Сідні, а Ґвен на початку майже сама, поруч лише брат. Але поступово вона зустрічає нових людей, відкривається їм і починає будувати своє маленьке коло підтримки. Лекс майстерно переосмислюють обмеження, що базуються на класовій системі: наприклад, показана взаємна симпатія між фрейліною Ґвен і правою рукою Артура. Тут також відчувається нетипова та зворушлива відданість у стосунках між Ґвен і Артуром.

У книзі витриманий рівень гумору: Краучер вміло вставляють гострі жарти й кумедні сцени, у яких Ґвен і Арт сперечаються. А ще історія не зосереджена на відвертих сценах: радше просякнута квірністю, весела, грайлива й трохи фліртова, але без зайвих подробиць.

Ніхто не залишиться байдужим до теми батьків і дітей у книжці: мати Ґвен — прямолінійна, соціально компетентна, прагне перетворити доньку на свою копію; батько Артура жорстокий, бачить у синові тільки засіб покращити свій статус; Ґабріель теж намагається догодити батькові. Лише Бріджит підтримує її батько: дозволяє їй займатися турнірами, фехтуванням і верховою їздою, не підкоряючись гендерним очікуванням часу.

Самі Лекс Краучер вважають, що квірні історії, як-от її, можуть стати великою підтримкою для підлітків і молодих людей, які знайомляться з власною сексуальністю. Лекс діляться, що особисто надихалася телевізійними персонажами, які порушували гендерні та квір-норми, наприклад Віллоу та Тару з «Баффі — винищувачка вампірів», а також героями серіалу «Друзі» і Леонардо ДіКапріо у «Людина в залізній масці». Серед колег, які її захоплюють, — Кейсі Макквістон, відомі українському читачеві за книжками «Остання зупинка» та «Червоний, білий та королівський синій». До речі, за атмосферою критики порівнюють «Ґвен і Арта» саме з персонажами Макквістон.

Авторки Кейсі Макквістон (вони/їх)

Відсилки до артуріанських легенд точні, але водночас книга пропонує зовсім новий погляд на тему. До того ж, у персонажів сучасна англійська мова. І загалом Лекс іноді критикують за історичні неточності. Але в цьому родзинка її книжок.

«Історична точність у артуріанській літературі — це дуже смішно, бо її просто не існує — усе вигадано. Артуріанська Англія існує на абсолютно паралельній часовій лінії, яка не відповідає реальній історії, тож тут немає правил!», — коментують Лекс.

У цій книжці — усе, за що люблять янґедалт: повільне зближення героїв, квір-романтичні лінії без зайвої драматизації, жива динаміка між персонажами та неперевершений гумор. Якщо хочете прочитати легку, дотепну й водночас щиру історію про дружбу, кохання й пошук себе — замовляйте ромком «Ґвен і Арт не закохані» Лекс Краучер на сайті ARTBOOKS.

Авторка блогу: Вікторія-Єлизавета Шиян