«Кожного наступного літа»: як одне рішення може зруйнувати все?

Дебютна книжка канадської письменниці Карлі Форчун «Кожного наступного літа» за кілька років розійшлася накладом у понад 3 мільйони примірників. Її переклали на понад 30 мов і видали у більш як 50 країнах. А цьогоріч Amazon Prime Video потішить шанувальників роману однойменним серіалом, виконавчою продюсеркою якого виступає сама письменниця. Чи випадковий цей успіх? Давайте розбиратися.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: у тексті можливі СПОЙЛЕРИ!

До літератури Карлі Форчун прийшла з журналістики. Вона працювала редакторкою в The Globe and Mail, Chatelaine та Toronto Life, запускала Refinery29 Canada і обіймала посаду виконавчої редакторки. У 2021 році вона повністю залишила медіаіндустрію, щоб присвятити себе письму. І ризик виправдався.

Карлі Форчун

Під час локдауну 2020 року Карлі перечитала свої щоденники, які вела з 7 років до молодого дорослого віку — саме цей матеріал став основою для дебютного роману. Перехід із журналістики до романістики, згадує Карлі, змусив її видихнути. Це розуміння прийшло, коли вона якось застрягла в тексті й раптом усвідомила, що може просто вигадати продовження.

Форчун пише про те, що знає дуже добре. У дитинстві вона проводила кожне літо в містечку Барріс-Беї на березі озера в Онтаріо. Саме цей простір — з його тихими затоками, сосновими лісами, сімейним рестораном і відчуттям нескінченного літа — став емоційним і географічним центром її дебютного роману, а згодом і продовження «One Golden Summer». Котедж у цьому містечку родина письменниці продала приблизно 10 років тому.

Головна героїня — Персефона Фрейзер — у дитинстві та юності, як і авторка, щоліта їздила до Барріс-Бея. Там вона зростала разом із Семом Флореком — хлопцем, який став її найкращим другом, а потім і першим великим коханням. Разом вони читали книжки на причалі, працювали в сімейному ресторані (який, до речі, має реальний прототип — «Wilno Tavern» у сусідньому місті), переживали перші поцілунки й перші серйозні розмови про майбутнє. Їх чекають перші розчарування, виклики й невдачі.

Дванадцять років по тому Персефона живе вже іншим життям і навчилася тримати людей на безпечній відстані. Одного дня вона дізнається про смерть матері Сема, дуже близької їй людини. І Персі доводиться повернутись у Барріс-Бей, де вона з’ясовує, що її почуття до Сема нікуди не зникли. От тільки у Сема тепер є дівчина.

Карлі Форчун чергує дві часові лінії: наївні, сповнені надій підліткові роки й відповідальне, сповнене тяжких рішень доросле життя. Завдяки цьому читач переживає і радість, і смуток, і розчарування, і захоплення.

Першу чернетку Форчун написала дуже швидко — приблизно за чотири місяці. Поставила собі чітку ціль — написати близько 80 тисяч слів, у день — 388 слів. Іноді вона зупинялася відразу після досягнення цієї цифри, інколи писала більше. Паралельно Карлі продовжувала працювати в медіа, тому писала рано-вранці — о п’ятій, до початку робочого дня. Водночас інтенсивно читала сучасну прозу й фактично випрацювала структуру романів через практику читання.

Спочатку письменниця придумала характер Персефони, а вже потім сформувала Сема як персонажа. Найцікавішим для Карлі був Чарлі. Його роль у романі — провокувати, дратувати, тиснути на інших персонажів. Водночас він не плаский антагоніст: його сила в тому, що він добре зчитує емоції інших і чудово знає, як впливати на них.

Роман виходить далеко за межі типової романтичної прози. Це історія про дорослішання, сором, самопокарання, прощення й про те, наскільки складно все відновити після серйозної помилки. Карлі Форчун прописує Персі як людину, схильну до самосаботажу, емоційної закритості й ухиляння від складних розмов. У дорослому житті вона вибудовує дистанцію з іншими, фактично контролюючи близькість, щоб уникнути повторення минулого досвіду. Водночас у підлітковій лінії це персонаж, який тільки вчиться розуміти власні емоції — звідси імпульсивність, ревнощі й помилки, що згодом визначають її поведінку. Сем, навпаки, — втілення стабільності й тихої сили, хоча й він припускається помилок, які визначають його майбутнє. Контраст між ними створює потужну емоційну напругу.

Другорядні персонажі (мати Сема і Чарлі, Делайла та інші) додають роману глибини й реалістичності, показуючи, як змінюються стосунки з плином часу і як важко примиритися не лише з іншими, а й із самим собою.

Сьогодні письменниця живе в Торонто із чоловіком і двома синами та працює над шостою книгою.

Хотіли б на пару днів зануритися в ніжне сонячне літо на березі канадського озера? Замовляйте роман Карлі Форчун «Кожного наступного літа» на сайті ARTBOOKS. Авторка статті: Вікторія-Єлизавета Шиян