Категорії: | ДОРОСЛИМ, Дорослі, 18+, Фентезі |
Артікул: | 000509 |
Розміри: | 210мм x 140мм |
Вага: | 500г |
Рік: | 2024 |
Кількість сторінок: | 480 |
Палітурка: | лімітована |
Мова: | українська |
Папір: | офсет |
Автор: | Алікс І. Герроу |
Перекладач: | Ольга Панченко |
ISBN: | 978-617-523-261-3 |
Опис
Ласкаво просимо до Будинку Старлінгів: заходьте, якщо наважитесь.
Опал — сирота, яка свого часу кинула школу, цинічка на повну ставку й касирка на пів ставки. Але головна її мета — домогтися для свого брата Джаспера кращого життя. Такого, що дасть їм змогу забратися з Едему, штат Кентуккі — містечка, відомого лише двома особливостями: низкою непоясненних нещасть та Л. Старлінг, авторкою книжки «Підзем’я» й відлюдницею, яка раптово зникла понад 100 років тому.
По собі Л. Старлінг тільки й залишила, що похмурі чутки та будинок. Усі погоджуються, що краще обходити моторошний маєток і його мізантропічного спадкоємця Артура десятою дорогою. Ну, чи майже всі.
Опал із дитинства була одержима «Підзем’ям». Щойно в неї з’являється шанс потрапити до Будинку Старлінгів — і заробити трохи грошей, щоб вивезти брата з Едему, — вона піддається спокусі. Але зловісні сили дедалі глибше порпаються в похованих таємницях Будинку Старлінгів, а Артурові кошмари стали надто реальними. Коли здається, що сам Едем потопає у власних привидах, Опал розуміє, що, можливо, нарешті знайшла причину залишитися тут.
І що б не казали про цей будинок місцеві, правда перевершить будь-які легенди, а на Опал чекатиме непросте випробування…
Дякую!
Ваш відгук відправлений, він з'явиться пiсля перевiрки.
Відгуки
Кожен герой мав на меті нести свій тягар відповідальності, будучи увʼязненим у чарівному будинку, чи у кімнаті мотелю, чи загалом у маленькому містечку Едем, штат Кентуккі. Але можливо це і не так жахливо — назавжди залишитися в пастці Будинку Старлінгів? А можливо усе набагато простіше, бо будинок — це там, де тебе люблять… А самотність і безвихідь головних героїв привела їх один до одного, де вони змогли знайти кохання навіть у такому місці.
Я потонула у письмі автора з перших глав. Я так полюбила Опал, Артура, Джаспера, Бев та Шарлотту, навіть кішка Мегера запала мені в душу і сам Будинок в саме серденько. Книга дуже атмосферна, іронічна, місцями затишно жахлива. Також не можу не відмітити щодо приміток автора. Це перша книга, де я читала їх так уважно. Я щиро хотіла б, щоб це була дилогія.