«Перекладач може дозволити собі все»

Продовжуємо знайомити вас ближче із перекладачами АРТБУКС! Цього разу ми поговорили із Володимиром Чернишенком. Пан Володимир — перекладач серії книжок Шеррі Даскі Рінкер («Спи міцно, моє будівництво», «Потяг-дрімотяг» та інші), Акселя Шеффлера («Шусть і Шуня», «Пригоди на фермі»), коміксів про Гільду, Болівара, родину Бурокаменів та інших історій.

АРТБУКС: Як ви стали перекладачем?

ВОЛОДИМИР ЧЕРНИШЕНКО: Дуже хотів перекладати вірші. Навіть без достатніх знань англійської намагався. Досі десь збереглися чернетки з віршами Бернса, де кожне слово підписане олівцем з варіантами перекладу, які шукав у паперовому словнику. Оскільки англійська у Бернса досить особлива, то можете уявити, що виходило.

А: Що є найскладнішим в роботі над перекладом?

— Перша половина тексту. З другою вже легше, наче видерся на гору і по схилу біжиш.

А: Які межі свободи інтерпретації у перекладача? Що він може дозволити собі змінити в авторському тексті, а що ні?

— Перекладач може дозволити собі все. Але гарні переклади вдаються тоді, коли вчасно зупиняєшся. Чим ближче до умовної лінії неповернення спиняється перекладач – тим кращий результат. А не спинився – бум-ляп-кирдик...

А: Вам колись доводилось спілкуватись з авторами, щоб з'ясувати, що вони мали на увазі?

— Така потреба часто виникає з творами Кіплінга. Там питати доводиться у його фанатів, які вже багато десятиліть наповнюють Reader's Guide.

А: Ви переклали вже багато книжок для АРТБУКС. Яка з них ваша улюблена? Або працювати над якою було найцікавіше?

— Улюблена і найперша «Спи міцно... » Її довелося перекласти за вечір, бо терміни горіли. Я саме тоді лежав у лікарні й бачив з вікна будмайданчик, якимось дивом «зловив риму» і з усім впорався. Відтоді так і не можу переконати замовників, що на такі речі насправді треба кілька тижнів чи й місяців :)