«Перекладач може дозволити собі все»

Продовжуємо знайомити вас ближче із перекладачами АРТБУКС!
Цього разу ми поговорили із Володимиром Чернишенком. Пан Володимир — перекладач
серії книжок Шеррі Даскі Рінкер («Спи міцно, моє будівництво»,
«Потяг-дрімотяг» та інші),
Акселя Шеффлера («Шусть
і Шуня», «Пригоди на фермі»),
коміксів про Гільду, Болівара, родину
Бурокаменів та інших історій.
АРТБУКС: Як
ви стали перекладачем?
ВОЛОДИМИР ЧЕРНИШЕНКО: Дуже хотів перекладати вірші.
Навіть без достатніх знань англійської намагався. Досі десь збереглися чернетки
з віршами Бернса, де кожне слово підписане олівцем з варіантами перекладу, які
шукав у паперовому словнику. Оскільки англійська у Бернса досить особлива, то
можете уявити, що виходило.
А: Що
є найскладнішим в роботі над перекладом?
— Перша половина тексту. З другою вже легше, наче видерся
на гору і по схилу біжиш.
А: Які
межі свободи інтерпретації у перекладача? Що він може дозволити собі змінити в
авторському тексті, а що ні?
— Перекладач може дозволити собі все. Але гарні переклади
вдаються тоді, коли вчасно зупиняєшся. Чим ближче до умовної лінії неповернення
спиняється перекладач – тим кращий результат. А не спинився – бум-ляп-кирдик...
А: Вам
колись доводилось спілкуватись з авторами, щоб з'ясувати, що вони мали на
увазі?
— Така потреба часто виникає з творами Кіплінга. Там питати
доводиться у його фанатів, які вже багато десятиліть наповнюють Reader's Guide.
А: Ви
переклали вже багато книжок для АРТБУКС. Яка з них ваша улюблена? Або працювати
над якою було найцікавіше?
— Улюблена і найперша «Спи міцно... » Її довелося перекласти за вечір, бо терміни горіли. Я саме тоді лежав у лікарні й бачив з вікна будмайданчик, якимось дивом «зловив риму» і з усім впорався. Відтоді так і не можу переконати замовників, що на такі речі насправді треба кілька тижнів чи й місяців :)