Що означає бути чоловіком? «Арістотель і Данте пірнають у води світу» переписує концепт маскулінності

Сьогодні, коли у світі й досі панують стереотипи про те, яким має бути «справжній» чоловік, роман «Арістотель і Данте пірнають у води світу» Бенджаміна Аліре Саенса м’яко й чесно переосмислює поняття мужності. Розповімо, як продовження історії Арістотеля і Данте вчить нас бути собою.

Зверніть увагу: радимо починати читати цю статтю лише у випадку, якщо ви читали попередню частину книжки, «Арістотель і Данте розкривають таємниці всесвіту»! Або якщо ви не боїтеся спойлерів;)
Автори сучасної літератури для молоді дедалі частіше порушують теми самоідентичності, емоційної відкритості та внутрішньої сили, не пов’язаної з фізичною домінантністю. Яскравим прикладом є роман «Арістотель і Данте пірнають у води світу» Бенджаміна Аліре Саенса. Для письменника ці теми є доволі особистими та знайомими: Саенс зробив камінаут аж в 54 роки, після 15 років шлюбу із жінкою. У цьому йому допомогло письменництво, яке стало способом самопізнання. Продовження історії Арі й Данте торкається не лише очікуваної теми любові між двома хлопцями. Викладаючи власні уявлення про те, що означає бути чоловіком у сучасному світі, автор пропонує читачам новий тип героя-чоловіка — того, хто не боїться плакати, любити, помилятися й говорити про власні почуття. У новій книжці Данте зберігає свою природну відкритість і художню чутливість. Зміни стосуються Арістотеля, який у першій частині був стриманим і внутрішньо зламаним, а тепер вчиться бути вразливим. Ми спостерігаємо за трансформацією Арі від мовчазного, емоційно замкнутого підлітка до юнака, який не боїться говорити про свої почуття, виявляти ніжність і визнавати страхи. Це не проста еволюція, а справжня боротьба з внутрішніми бар’єрами, створеними суспільними уявленнями про те, яким має бути чоловік. Тепер хлопець дозволяє собі любити не лише Данте, а й себе, свою сім’ю, друзів. Арі поступово вчиться приймати свої почуття та ділитися ними з іншими. У книжці він говорить про це так:

«Усе здавалося таким дивним і новим, неначе я вчора на світ народився. Моє життя тепер скидалося на занурення в океан, тоді як доти я плавав лише в мілкому басейні. У басейні не буває шторму. Шторми народжуються лише в океанах світу».

У довгоочікуваному продовженні Арістотель крокує до прийняття своєї сексуальної ідентичності та кохання до Данте. У попередній книзі ці почуття були ще неясними, здебільшого заглушеними, тоді як тут Арі дозволяє собі відчути й висловити їх повністю.

«Коли я поцілував Данте, то не почувався самотнім вигнанцем, що збився з дороги. Навпаки. Я нарешті зрозумів, де моє місце у світі.»

— це про глибоку впевненість у тому, хто ти є. У світі, де юнаки часто змушені приховувати себе, Арі знаходить у стосунках із Данте не лише романтичне щастя, а й цілісність.

Одна з найсильніших сцен — розмова Арістотеля з батьком. Хлопець нарешті говорить про свою гомосексуальність, не ховаючи цього під шаром іронії чи мовчання. Його батько — ветеран, людина стримана й травмована війною — приймає одкровення сина з ніжністю. У результаті Арі переживає справжній катарсис:

«Я плакав, бо раптом усвідомив, як сильно люблю татка, який перестав бути мені чужою людиною. Я плакав, бо стільки років змарнував, зневажаючи його, замість того щоб розгледіти в ньому спокійного, доброго, чуйного чоловіка, який пройшов пекло війни й вижив».

Це момент зцілення — і для сина, і для батька. Їхня близькість народжується не в тиші чи суворості, а в щирості та емоційному контакті. Вразливість тут не слабкість — це міст, що об'єднує покоління, руйнує мовчання та формує справжню чоловічу підтримку. У продовженні Арі також впускає у своє життя нових людей. З’являються персонажі, які стають для нього справжніми друзями: Сьюзі, Лілі та Джина. Ці дружби будуються поступово, через підтримку, спільний досвід, розмови та мовчання. Сьюзі та Лілі — дві сильні дівчини із власними болями та історіями — показують йому, що щирість і вразливість — це не жіноча риса, а загальнолюдська. А Джина навчає Арі вголос говорити навіть про складні речі. «Арістотель і Данте пірнають у води світу» — не просто продовження історії кохання. Це роман про те, як бути собою, коли світ чекає від тебе зовсім іншого. Якщо вам близькі такі мотиви, книжки Бенджаміна Аліре Саенса мають бути на вашій полиці. Шукайте їх на сайті ARTBOOKS.

Авторка статті: Єлизавета-Вікторія Шиян